| ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ІНКВІЗИТОРІВ |
|
“Критика християнського поняття про Бога змушує до слідуючого висновку. – Народ, котрий ще вірить в самого себе, має також і свого власного Бога. В ньому він поважає умови, завдяки яким він піднявся, - свою доброчесність. Його самовдоволеність, його відчуття влади відбивається для нього в створінні, котрому можна за це віддячувати." Фрідріх Ніцше Сучасна українська культура не заохочує до духовності, і не намагається це робити в найближчий час. Учні других – третіх класів вже смалять цигарки, нюхають клей. Майбутнє покоління, яке повинне вести нашу державу вперед, вже зараз тягне її назад, навіть не усвідомлюючи цього. Те, що справи чиновників та депутатів розходяться зі справами всі вже сприймають як нормальний хід подій. Навіщо багато говорити, вийдіть на вулицю із затишних офісів та елітних клубів Києва, та поїдьте вглиб України у як кажуть “забиті” села та містечка. Вам стане все ясно. Тут коментарі зайві. Молодь нічим не зайнята, не зацікавлена, нема куди подіти свій вільний час та енергію, тому просто вимушена паразитувати на своїх батьках, деградуючи день за днем. Ваш покірний слуга, працюючи літом волонтером у Чернігівській області, помітив, що далеко не всі батьки бажають, щоб їх дітей навчали християнській етиці. З сотні, тільки десята частина адекватно відноситься до нововведення. Мені траплялись найрізноманітніші люди, і у кожного з них був свій погляд на цю проблему. Після цього, я зробив висновок, що наша нація потроху починає розчаровуватися в Бозі. Взагалі то, якщо уважно спостерігати за релігійною політикою нашою держави, можна помітити тиск на інші релігії з боку православної церкви. Але більше всього дивує те, що паства жахливо інформується про останні дослідження в галузях біблеїстики, біблійної археології, християнської теології тощо. Відсотків сімдесят усіх прихожан, ніколи не читали Біблію, ВІД ПОЧАТКУ І ДО КІНЦЯ. Це не надто відрізняється від середньовічних порядків, коли народ не мав доступу до вчення церкви. Якщо підійти на вулиці до першого зустрічного, і спитати, чи читав він колись Біблію, імовірність того, що він цього ніколи не робив надзвичайно висока. А якщо влаштувати бліц – опитування, то кількість людей, вважаючих себе християнами, але повністю не знайомими особисто з Біблією зросте у геометричній прогресії. “А навіщо читати Біблію”, - скажуть нам, - Мені мама читала її в дитинстві. Інші скажуть, що дивилися мультфільми та кінострічки про Ісуса. І лише мізерна кількість людей відповість, що прочитала її всю. Те, що зараз називають мораллю, лише слово. Хрещення дитини вважається В НАШІЙ країні необхідним ритуалом, через який пройти повинен кожен народжений. Але якщо придивитися до цього акту ближче, то хрещення є ні чим іншим, як прямим насиллям над особистістю, що тільки - но починається формуватися. Майже всі діти плачуть, коли їх хрестять, бо вони відчувають насилля над собою. Потім священник приймає її до православної віри, проти її бажання. Хрещення – це порушення прав людини. Православна церква – це така ж офіційна структура, як і наприклад одна з численних політичних партій нашої країни. Щоб вступити до останньої необхідно мати вісімнадцять років та ознайомитись із статутом, та обдумати всі за і проти, й нарешті останнє – прийняти рішення. В даному випадку, у немовля ще не сформувався світогляд, не виробився кодекс власних переконань та духовних і матеріальних цінностей, і він або вона ще неповнолітні. А може в майбутньому дитина захоче бути буддистом, мусульманином, або може й навіть вступить до церкви Сатани? Церква же вирішує цю проблему за людину. Бере на себе це право, яке дав кожному з нас Бог. Проблема в тому, що християнство проповідує однополюсне мислення, яке не витримує конструктивної критики. Воно намагається втиснути в рамки неможливе. Поняття зла та добра доволі відносні та суб’єктивні. Що для одного є добром, те ж саме для іншого є злом. Досліджуючи історію та християнську теологію, є багато чого, про що не можна розповідати дітям, та людям зі слабкою психікою. І ще, чому може навчити церква, що благословляла фашизм та комунізм? А святі отці, котрі молилися за здоров’я та благополуччя Гітлера та Сталіна. Якщо копати глибше, то християнство взагалі, в усіх проявах не є нічим іншим, як язичництвом, із зміненим ім’ям. Свята незчисленних язичницьких богів, стали святами незчисленних християнських святих. Але про це знають далеко не всі прихильники культу Ісуса Христа. Ніхто не хоче говорити про хрестові походи зо гробом Господнім, де лилися справжні ріки крові, і про звірства інквізиції, що знищила найкращих представників науки та мистецтва в історії людства в ім’я Ісуса Христа. На жінку церква повісила ярлик спільниці Диявола. Про те, що церква вважала справу продовження роду найстрашнішим гріхом, і що із – за цього сексуальні відносини майже деградували. Як християни знищили через свої забобони та пусті міфи цілий безцінний пласт культури античності. Здорові, мужні та розумні поступилися імпотентам, горбатим смердячим виродкам, що не вміли ні читати ні писати. Своїм вченням та забобонами церква знищувала людство. Православна віра, це лише одна з форм іудаїзму, приправлена грецькою філософією. За всю історію, скільки християн не було при владі в державі, кожен раз проливалася кров і поширювалася тиранія. Це стало закономірністю. Найяскравішим прикладом може слугувати хрестовий похід 1209 року проти катарської або альбігойської єресі. За наказом Папи, столиця європейської єресі, замок Монсегюр був взятий штурмом. І вирізаний весь південь Франції, де жили єретики. Цей випадок вже визнано першим в Європі геноцидом. Саме тоді почули відому фразу: “Вбивайте всіх, Бог своїх впізнає!” У різні часу історії, Ісус був різним. Його ім’ям вбивали та спалювали на вогнищах, знищували в кабінетах інквізиції. В певний час на нього дивилися як на суворого та безжального суддю. Але з вікторіанських часів, він став добрим, ніжним та привітним. Вчені Лінн Пікнетт та Клайв Прінс сказали прекрасну фразу: “Існування настільки різних образів (Ісуса Христа) стало можливим, тому що його вчення в тому вигляді, в якому воно піднесено в Євангеліях, може виправдати та обґрунтувати все і для всіх.” Вже визнано, його що учнями були Симон Зилот, якого Ісус назвав Петром, та його зрадник Іуда Іскаріот. Вони обидва належали до найнебезпечніших патріотичних терористичних угрупувань. Перший належав до зилотів – відомих своїми сутичками з римлянами та масовим самогубством, а другий до еліти зилотів - сикаріїв. Між учнями постійно виникали сутички за те, хто ж достойніший свого вчителя. Встановлено, що Ісуса стратили як політичного злочинця, чому його не один раз хотіли зробити царем. За іудейським законами, його мали побити камінням. Мета Євангелій – маргіналізувати образ євреїв, та на них перекласти вину за смерть Ісуса. Інакше б цю вістку не сприйняли ні римляни, ні греки. “В Євангелії від Луки 22:35-38 пишеться: “І Він їм сказав: “Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, - чи вам бракувало чого?” Вони ж відказали: “Нічого”. А тепер – каже їм – хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча. Говорю – бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: “До злочинців Його зараховано”. Бо те, що про Мене, виконується”. І сказали вони: “Господи, ось тут два мечі”. А Він їм відказав: “Досить!””. Після молитви в Гефсиманському саду, коли Ісуса схопили, Петро відрубав вухо своїм мечем євнуху, й “Син Божий” його зцілив. Чи дозволив би, добрий Ісус носити з собою меча? Якщо він йшов назустріч своїм ворогам, і якщо він знав, що його схоплять? Ні. Це все схоже на добре розіграний спектакль. Доречі вам безперечно буде цікаво, що молитва “Отче наш”, насправді не є словами Христа. Найславетніший єгиптолог Фліндерс Петрі, досліджуючи єгипетську Книгу мертвих, виявив, що “Отче наш” є молитвою верховному богу – Амону Ра. Ісус тільки замінив ім’я Амона Ра на ім’я Господа Бога. Відомі слова Ісуса, що записані у Матвія 11:28 “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою!”, насправді не його. Він лише дослівно переказав слова єгипетської богині Ісіди, що й зараз можна прочитати над входом у її храм в місті Дендера. Далеко не кожен знає, за що ж спалили італійського вченого Джордано Бруно. Окрім його наукових праць, які приводили верхівку церкви в розпач, а й також за те, що він представив церкві усі докази того, що єгипетська релігія за усіма показниками перевершує вчення християнства. Професор Карл Лакерт сказав: “За своє двохтисячолітнє життя ця християнська дочка, народжена матір’ю – Єгиптом, залишалась доволі добре інформованою про свого древнього батька іудаїзм…(але) до цих пір їй ніхто нічого не каже про її загиблу материнську релігію…” Доречі, пролог Євангелія святого Івана “Спочатку було Слово, і Слово було Бог” є однією з основ грецької філософії, а вчення про Трійцю, також було запозичено звідти ж (згадайте бога Януса з трьома обличчями). Взагалі то Старий та Новий заповіти це дві різних книги, як наприклад Буквар, та підручник з ядерної фізики. Перший розповідає про формування та історію іудаїзму, другий навчає філософії грецьких шкіл циніків та піфагорійців. Це виглядає абсурдно, та тим не менш. Ісус ніколи не помирав за гріхи людства. Багато хто може це розцінити як наклеп, але правда є правдою, незалежно, які аргументи приводяться. Розіграна на сторінках Євангелій драма, є найкращим прикладом фальсифікації та містифікації в історії людства. Євангелія були написані для римської та грецької аудиторії. У Римській імперії була надзвичайно велика кількість богів, з яким культ Христа повинен був конкурувати. І не залишалося іншого виходу, як присвоїти Ісусу статус бога, що з успіхом зробив апостол Петро. На основі його послань, було написане перше з синоптичних євангелій – Євангеліє від Марка. Чотири Євангелія часто протирічать одне – одному в простих речах. Смерть Христа огорнута таємницями та брехнею. Але в цей час як ніколи починається нова ера, коли християнство відмирає, доживає свій вік. Розп’яття відбувалося в найближчому оточенні, де не мав місця ніхто сторонній. Цю думку підтверджує Євангеліє від Луки 23:49: “Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...” У Євангелії від Івана 19:41 ясно говориться, що Ісус був розіп‘ятий у саду і був похований в склепі, що були власністю Йосипа Аримафейського – члену синедріону та багатого послідовника Христа. Цю думку підтверджує апокриф Євангелія від Петра, де говориться, що Йосип Аримафейський був близьким другом Понтія Пілата. А склеп знаходився у “саді Йосипа”. Коли Йосип приходить до Пілата, щоб забрати тіло в Євангелії від Івана, в оригіналі він вживає слова soma – що означає живе тіло, Пилат же говорить слово proma – що вживається до трупа. Це говорить про те, що відбулася підміна жертви. Те саме говориться й у Корані, що на хресті відбулася підміна. “Перефраз Сета”, книзі єретика Василіда, знайденої в Єгипті в Наг – Хамаді, записані слова Ісуса: “Я вмер тільки з вигляду... вони побили мене тростиною, але хрест на своїх плечах ніс інший, Симон. На іншого наділи терновий вінець... А я лише посміхався їх не баченню”. Доводи, представлені вченими, руйнують всі основи християнства, як абсолютного добра, та Христа, як спасителя людства. Фальсифікатори зіграли на почуттях своєї пастви і навмисно обдурили її. Чому церква створила власну монополію на істину, і кожного, хто мав власну думку підлягав знищенню? Автор: Nicolas CROWlee © 2007 Satanism UA |